Світовий квест Енканомії «Сіртос Фаетонів» сповнений символізму та цікавих деталей. Ця стаття ґрунтується на діалогах гри, різних текстових фрагментах книг, гробниць та іншій цікавій інформації, яку ви могли пропустити.

Історія квесту "Сіртос Фаетонів"

Для початку давайте трохи поговоримо про назву.

«Фаетон» (альтернативне ім'я синів сонця за однією з версій) - дитина Геліоса (штучного сонця в нашому випадку).

«Сіртос» - це танець, у якому танцюристи пов'язують руки, утворюючи ланцюг чи коло, і керуються одним лідером (що може символізувати проблему «маріонетки», або просто циклічність сонця).

Дайніті Мікоші: початок історії

Абекара (привид, з яким ми зустрічалися під час пошуку вуздечки) був справжнім творцем Дайніті. Мікоші (колісниця сонця, що освічує вічну ніч) - штучне сонце, яке також використовувалося для захисту Енканомії від батизмальних вішапів. Дайніті Мікоші був світлом для втраченої нації (в прямому та переносному значенні.)

Однак у один момент корумпована знать переконала націю, що Дайніті Мікоші насправді був божеством, а не просто творінням смертного Абераку. Після цього влада почала обирати «синів сонця», через що творець висловив своє невдоволення та був звинувачений у державній зраді за спробу забрати «їхню» славу собі, у результаті чого ув'язнений до кінця своїх днів.

Дітей сонця вважали обраними - будь-який вчинок міг бути виправданий найвищими силами, але не людьми. Самі діти сонця були просто пішаками в руках знаті та використовувалися в корисливих та теранічних цілях. Люди їх ненавиділи, хоч усвідомлювали, що ними керують інші.

Діти сонця були неймовірно самотніми, оскільки їм заборонялося говорити навіть зі своїми кураторами. Вони були приречені на життя у незнанні.

Чи дізнаються сини сонця про те, що ними керували?

Ні. Саме з цієї причини дворянами була створено церемонія сонячного повернення. Коли сини сонця досягали більше 12 років, їх відводили до головного святилища Мікоші і спалювали вщент (таким чином, повертаючи до сонця).

Яку роль відіграє Клімена, яка дає нам квест?

Клімена, як тінь гріха, шкодує про те, що не не врятувала дітей, і натомість, дотримуючись інструкцій знаті, спостерігала, як вони перетворюються у зло.

У грецькій міфології «Клімена» – «мати» фаетону. І тут Клімена виступає у ролі «матері» «синів сонця».

У квесті вона каже, що ніхто, крім Мандрівника, не захоче навідати могили дітей, оскільки їх не просто не любили, а по-справжньому ненавиділи. Клімена не виправдовує їхні вчинки і згодна з тим, що за скоєне треба платити... Проте їй щиро шкода простих дітей, які стали жертвами промивання мозку та були змушені творити жахливі речі.

По всій Енканомії розкидані могили. Ці могили – царські гробниці «синів сонця» – дітей, обраних королівською родиною енканоміян для управління землею.